Повернутися до звичайного режиму

Історія закладу

Кіровоградська обласна лікарня пишається заснованим єдиним в області, музеєм «Історії медицини Кіровоградщини», якій залишається одним з кращих до теперішнього часу, за змістовну і активну роботу у 2002 році музею присвоєне звання «Народний музей історії медицини та охорони здоров’я».

Музей Кіровоградської обласної лікарні - своєрідна історія в документах, фотографіях, особистих речах, спогадах не лише людей, які були безпосередньо пов’язані з медициною. Унікальні експонати - справжні свідки становлення ще Єлиcаветградської військово-фельдшерської практичної та наукової медицини.

Макети фортеці Святої Єлиcавети, найдавніших корпусів нині першої міської лікарні, свідчення перебування на її території великого Пирогова, завжди привертають особливу увагу відвідувачів музею. Особлива цінність музею - кабінет земського лікаря Вострікова П.Є., який з 1886 року працював у Новій Празі і організував перше в повіті пологове відділення.

Але переважна частина стендів, історичних хронік, архівних фото пов’язана безпосередньо з обласною лікарнею з моменту її становлення у січні 1945 року.

Тематичні експозиції музею розповідають про розвиток лікарні, появу нових спеціалізованих відділень, про будівництво нових, оснащених передовою медичною апаратурою відділень і кабінетів. В різні роки обласну лікарню очолювали визначні постаті у сфері охорони здоров’я, відомі далеко за межами Кіровоградщини: головні лікарі Хмельницький П.М. - перший головний лікар, відомий хірург, який присвятив своє життя аби медична установа з лікарні на 200 ліжок перетворилася у науково-практичний центр регіональної медицини; професор Назарова Г.Д., а потім Подворний М.Ф.

З 1965р. по 1970р. головним лікарем була Опара В.М. - учасник Великої Вітчизняної війни, заслужений лікар УРСР. До речі, великий розділ музею присвячено медичним працівникам, які одягли білі халати поверх військової форми.

Багато працівників лікарні не повернулося з фронтів другої світової, але музей зберігає бойові ордени, фронтові фото і спогади ще живих ветеранів.

Знаковими постатями у розвитку обласної лікарні були М’ягкий М.О., який працював більше 10 років головним лікарем. Фронтовик, який і за ратний труд удостоєний орденів «Трудового Червоного прапора» та «Жовтневої революції». Саме за його підтримки у 1980 році музей обласної лікарні і почав свою роботу.

Протягом 15 років колектив очолював заслужений лікар України, кавалер ордена «Знак Пошани» Арделян І.І. за його керівництва лікарня вже налічувала 1200 ліжок і перетворилася на справжню кузню кваліфікованих фахівців медичної галузі регіону. Про це у музеї чимало експонатів, державних відзнак, урядових подяк.

З 1996 р. по 2012р. головним лікарем обласної лікарні був Шевчук М.Т., заслужений лікар України, кавалер ордена «Знак Пошани», депутат обласної ради. Протягом цього часу добудовано новий лікувальний корпус та відкрито інфекційне відділення.

Цікавий музей і спеціальними фаховими знахідками, своєрідними раритетами, що передавались лікарями після складних операцій. З роками музей із суто історичного перетворюється ще й у науковий центр для молодого поповнення кіровоградських медиків. Молоді лікарі, студенти, кіровоградські школярі - часті гості музею. Тут проводяться цікаві екскурсії, лекції, зустрічі з досвідченими лікарями, ветеранами війни, науковцями. Через історію Кіровоградської обласної лікарні музей фахово, правдиво і цікаво знайомить відвідувачів з історією нашого краю.


Гімн обласної лікарні

муз. Натальї Бідненко сл. Олександра Калашніка

Коли хвороба настига -
Ночей безсонних не злічити,

Та з нами лікарська снага
І милосердя - наш учитель.
А зими з веснами пливуть,
Іде життя, минають роки...
Знайти для лікування путь
Дають нам досвіду уроки.
Приспів:
За життя, подароване знову,
І за радісні сльози в очах
Наші медики завжди готові
Віддавати і сили, і час.
Кожен день, і у будні, і в свята,
Стоїмо на нелегкім посту...
Просто люди у білих халатах
Благородну обрали мету.

***

В роботі нашій ціль ясна -
Людські розвіяти тривоги...
Лікарня наша обласна
Іде з прогресом завжди в ногу.
Турбота щира і тепло,
Просторі затишні палати...
Для хворих роблячи добро,
Ми вірні клятві Гіппократа.
Приспів:
За життя, подароване знову,
І за радісні сльози в очах
Наші медики завжди готові
Віддавати і сили, і час.
Кожен день, і у будні, і в свята,
Стоїмо на нелегкім посту...
Просто люди у білих халатах
Благородну обрали мету.
Кiлькiсть переглядiв: 642